- інвалід
- [інвал’і/д]
-да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інвалід
Смотреть что такое "інвалід" в других словарях:
інвалід — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інваліда — ди, ч. Пт. Інвалід; непрацездатна людина внаслідок поранення, каліцтва, хвороби чи старості … Словник лемківскої говірки
інвалідка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інвалідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інвалідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
інвалідний — а, е. Прикм. до інвалід. Інвалідна бригада. || Признач. для інваліда, інвалідів. Інвалідний візок … Український тлумачний словник
інвалідка — и. Жін. до інвалід … Український тлумачний словник
інвалід — а, ч. Людина, яка (назавжди або на тривалий час) частково чи повністю втратила працездатність унаслідок поранення, хвороби, каліцтва чи старості … Український тлумачний словник
інвалідність — ності, ж. Тривала або стійка (постійна), повна або часткова втрата працездатності … Український тлумачний словник
інвалідний будинок — Заснований державним або громадським органом притулок для старих і покалічених солдат, типологічно близький богадільні. Крім приміщень для спання і побутового обслуговування тут часто передбачався зал військової слави й усипальня … Архітектура і монументальне мистецтво
